Відповідно до п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПКУ) звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
Статтею 39 ПКУ установлені методи визначення та порядок застосування звичайної ціни.
Згідно з п. 1 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ норми ПКУ набирають чинності з 1 січня 2011 року, крім:
- ст. 39 ПКУ, яка набирає чинності з 1 січня 2013 року;
- розділу III ПКУ, який набирає чинності з 1 квітня 2011 року.
Пунктом 2 п. 2 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що з 1 квітня 2011 року втрачає чинність Закон України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР ”Про оподаткування прибутку підприємств” (далі – Закон №334), крім п. 1.20 ст. 1 цього Закону, який діє до 1 січня 2013 року.
Отже, звичайні ціни до 1 січня 2013 року визначаються у порядку, передбаченому п. 1.20 Закону №334, а з 1 січня 2013 року – за правилами, визначеними ст. 39 ПКУ.
Статтею 39 ПКУ установлені методи визначення та порядок застосування звичайної ціни.
Згідно з п. 1 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ норми ПКУ набирають чинності з 1 січня 2011 року, крім:
- ст. 39 ПКУ, яка набирає чинності з 1 січня 2013 року;
- розділу III ПКУ, який набирає чинності з 1 квітня 2011 року.
Пунктом 2 п. 2 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що з 1 квітня 2011 року втрачає чинність Закон України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР ”Про оподаткування прибутку підприємств” (далі – Закон №334), крім п. 1.20 ст. 1 цього Закону, який діє до 1 січня 2013 року.
Отже, звичайні ціни до 1 січня 2013 року визначаються у порядку, передбаченому п. 1.20 Закону №334, а з 1 січня 2013 року – за правилами, визначеними ст. 39 ПКУ.