Форум
Правові відносини за договором оренди регулюються:
Господарським кодексом України від 16.01.2003 р. №436-IV (зі змінами та доповненнями), норми якого застосовуються до договорів оренди, в яких сторонами виступають суб’єкти господарювання, у т. ч. фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності;
Цивільного кодексу від 16.01.2003 р. №435-IV (зі змінами та доповненнями, далі — Цивільний кодекс).
Якщо договір оренди автомобіля укладається між підприємством та фізособою (не суб’єктом підприємницької діяльності), слід керуватися главою 58 Цивільного кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з ч. 1 ст. 760 цього Кодексу предметом договору оренди може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Автомобіль як наземний самохідний транспортний засіб є предметом договору оренди транспортного засобу.
Зміст договору оренди.
На сьогодні типової форми договору оренди автомобіля законодавчо немає, тож він складається у довільній формі, але з урахуванням вимог, передбачених Цивільним кодексом.
Крім того, обов’язковими вимогами до договорів цього виду є те, що договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Якщо договір найму транспортного засобу складається за участю фізособи, то він обов’язково підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 799 Цивільного кодексу).
Якщо такий договір не було нотаріально посвідчено, він вважається недійсним, внаслідок чого орендар (підприємство) ризикує втратити право на включення до складу валових витрат і податкового кредиту витрат, пов’язаних з утриманням та експлуатацією транспортного засобу, орендованого у фізособи.
Слід пам’ятати, що орендарю на період дії договору оренди автомобіля необхідно оформити тимчасовий реєстраційний талон.
Для обліку роботи орендованого автомобіля, списання пального та взаємних розрахунків між перевізником (підприємством-орендарем) та замовником підприємство-орендар застосовує дорожній лист за ф. №3, затвердженою Наказом Держкомстату України від 17.02.98 р. №74 (зареєстровано в Мін’юсті України 05.03.98 р. за №149/2589).
Згідно з п. 2 цієї Інструкції застосування дорожнього листа за типовою ф. №3 вважається обов’язковим для всіх суб’єктів підприємницької діяльності, установ та організацій незалежно від відомчого підпорядкування та форми власності, які експлуатують службові легкові автомобілі або для яких за їхнім замовленням здійснюється транспортне обслуговування службовими легковими автомобілями.
Укладання договорів перевезення. Підприємство, яке отримало в оренду автомобіль, самостійно використовує його у своїй діяльності. Воно має право (без згоди орендодавця) укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори відповідно до призначення транспортного засобу та умов договору (статті 773 та 800 Цивільного кодексу).
Страхування цивільно-правової відповідальності.
Страхування транспортного засобу здійснюється наймодавцем (ст. 802 Цивільного кодексу). Порядок страхування відповідальності наймача за шкоду, яка може бути завдана іншій особі у зв’язку з використанням транспортного засобу, встановлюється законом.
Крім того, наймач зобов’язаний відшкодувати збитки, завдані у зв’язку із втратою або пошкодженням транспортного засобу, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини (ст. 803 Цивільного кодексу).
Ці правила застосовуються і тоді, коли орендодавцем є керівник орендаря. Але оскільки у цьому випадку орендодавець і орендар є пов’язаними особами, під час визначення орендної плати слід враховувати правила визначення звичайної ціни.
АППУ
Господарським кодексом України від 16.01.2003 р. №436-IV (зі змінами та доповненнями), норми якого застосовуються до договорів оренди, в яких сторонами виступають суб’єкти господарювання, у т. ч. фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності;
Цивільного кодексу від 16.01.2003 р. №435-IV (зі змінами та доповненнями, далі — Цивільний кодекс).
Якщо договір оренди автомобіля укладається між підприємством та фізособою (не суб’єктом підприємницької діяльності), слід керуватися главою 58 Цивільного кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з ч. 1 ст. 760 цього Кодексу предметом договору оренди може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Автомобіль як наземний самохідний транспортний засіб є предметом договору оренди транспортного засобу.
Зміст договору оренди.
На сьогодні типової форми договору оренди автомобіля законодавчо немає, тож він складається у довільній формі, але з урахуванням вимог, передбачених Цивільним кодексом.
Крім того, обов’язковими вимогами до договорів цього виду є те, що договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Якщо договір найму транспортного засобу складається за участю фізособи, то він обов’язково підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 799 Цивільного кодексу).
Якщо такий договір не було нотаріально посвідчено, він вважається недійсним, внаслідок чого орендар (підприємство) ризикує втратити право на включення до складу валових витрат і податкового кредиту витрат, пов’язаних з утриманням та експлуатацією транспортного засобу, орендованого у фізособи.
Слід пам’ятати, що орендарю на період дії договору оренди автомобіля необхідно оформити тимчасовий реєстраційний талон.
Для обліку роботи орендованого автомобіля, списання пального та взаємних розрахунків між перевізником (підприємством-орендарем) та замовником підприємство-орендар застосовує дорожній лист за ф. №3, затвердженою Наказом Держкомстату України від 17.02.98 р. №74 (зареєстровано в Мін’юсті України 05.03.98 р. за №149/2589).
Згідно з п. 2 цієї Інструкції застосування дорожнього листа за типовою ф. №3 вважається обов’язковим для всіх суб’єктів підприємницької діяльності, установ та організацій незалежно від відомчого підпорядкування та форми власності, які експлуатують службові легкові автомобілі або для яких за їхнім замовленням здійснюється транспортне обслуговування службовими легковими автомобілями.
Укладання договорів перевезення. Підприємство, яке отримало в оренду автомобіль, самостійно використовує його у своїй діяльності. Воно має право (без згоди орендодавця) укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори відповідно до призначення транспортного засобу та умов договору (статті 773 та 800 Цивільного кодексу).
Страхування цивільно-правової відповідальності.
Страхування транспортного засобу здійснюється наймодавцем (ст. 802 Цивільного кодексу). Порядок страхування відповідальності наймача за шкоду, яка може бути завдана іншій особі у зв’язку з використанням транспортного засобу, встановлюється законом.
Крім того, наймач зобов’язаний відшкодувати збитки, завдані у зв’язку із втратою або пошкодженням транспортного засобу, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини (ст. 803 Цивільного кодексу).
Ці правила застосовуються і тоді, коли орендодавцем є керівник орендаря. Але оскільки у цьому випадку орендодавець і орендар є пов’язаними особами, під час визначення орендної плати слід враховувати правила визначення звичайної ціни.
АППУ
