Порівняльна таблиця ФОП на єдиному податку третьої групи та на загальній системі оподаткування
Найбільші можливості серед платників єдиного податку має третя група платників, тому саме з нею ми і будемо порівнювати загальну систему оподаткування підприємців – фізичних осіб.
Переваги та недоліки спрощеної системи оподаткування
Недоліки:
1. Обмеження кількості найманих працівників.
2. Обмеження обсягу доходу за рік.
3. Неможливість добровільної реєстрації платником ПДВ.
4. Заборона на зайняття деякими видами діяльності, що перелічені у пункті 291.5 ПКУ.
Як на мене, то головним недоліком з цього списку є обмеження щодо зайняття деякими видами діяльності. Із всіма іншими пунктами цілком можна змиритися. Десять найманих працівників – це не так вже і мало, так само як і три мільйони дозволеного доходу за календарний рік. А неможливість добровільно зареєструватися платником ПДВ – це, на мою думку, зовсім не критично, оскільки мало хто з підприємців прагне отримати свідоцтво платника податку на додану вартість.
Переваги:
1. Можливість не використовувати реєстратори розрахункових операцій.
2. Можливість сплати єдиного соціального внеску в розмірі мінімального страхового платежу.
Звільнення підприємців на єдиному податку від обов’язку використовувати реєстратори розрахункових операцій – це, мабуть, головна позитивна сторона спрощеної системи оподаткування.
На відміну від підприємців на загальній системі оподаткування, спрощенці можуть сплачувати єдиний соціальний внесок у розмірі мінімального страхового платежу. Однак, слід сказати, що сплачувати ЄСВ вони повинні незалежно від того, ведеться діяльність чи ні, та отримується дохід чи ні.
Найбільші можливості серед платників єдиного податку має третя група платників, тому саме з нею ми і будемо порівнювати загальну систему оподаткування підприємців – фізичних осіб.
Критерій | Підприємець на загальній системі оподаткування | Підприємець на єдиному податку третьої групи |
Застосування РРО | Застосовує в обов’язковому порядку при здійсненні готівкових розрахунків | Не застосовує |
Ведення обліку доходів та витрат | Веде книгу обліку доходів та витрат відповідно до Наказу №1025 від 24.12.11 | Неплатник ПДВ – веде книгу обліку доходів, яка затверджується Міністерством фінансів. Платник ПДВ – порядок ведення обліку доходів та витрат затверджується Міністерством фінансів. |
Ставки податку | 15% від чистого доходу | Для неплатників ПДВ – 5% від доходу. Для платників ПДВ – 3% від доходу. |
Податковий період та подання звітності | Календарний рік. Декларація подається протягом 40 календарних днів, наступних за звітним роком. | Календарний квартал. Декларація подається протягом 40 календарних днів наступних за звітним кварталом. |
Порядок сплати податку | Чотири авансові внески протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада. За результатами року здійснюється остаточний перерахунок. | Протягом десяти календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал. |
Можливість використання найманих працівників | Необмежена кількість. | Не більше 20 найманих працівників одночасно. |
Граничний обсяг доходу | Без обмежень. | 3 000 000,00 грн. |
Віднесення витрат до складу валових для платників податку на прибуток | Відносяться | Відносяться |
Нарахування єдиного соціального внеску за себе | 34,7% від чистого доходу, нараховується тільки за ті місяці, в яких був чистий дохід. | Не менше мінімального страхового платежу, але в межах максимальної величини бази нарахування. |
Сплата єдиного соціального внеску за себе | Авансові платежі до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада. За результатами року здійснюється перерахунок. | Щомісячно, до 20 числа місяця наступного за звітним. |
Реєстрація платником ПДВ | Може зареєструватися платником ПДВ у разі відповідності критеріям пункту 181.1 або 182.1 ПКУ. | Може зареєструватися тільки у разі відповідності критеріям пункту 181.1 ПКУ (тобто обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців повинен бути не менше 300 000,00 грн.). Добровільна реєстрація відповідно до п.182.1 не передбачена. |
Оподаткування доходів не зазначених у єдиному державному реєстрі | Ставка 15% без можливості зменшити розмір доходу на суму витрат. | Для неплатників ПДВ – 5% від доходу. Для платників ПДВ – 3% від доходу. |
Заборонені види діяльності | Дозволені будь які види діяльності не заборонені законом. | Види діяльності визначені пунктом 291.5 ПКУ |
Переваги та недоліки спрощеної системи оподаткування
Недоліки:
1. Обмеження кількості найманих працівників.
2. Обмеження обсягу доходу за рік.
3. Неможливість добровільної реєстрації платником ПДВ.
4. Заборона на зайняття деякими видами діяльності, що перелічені у пункті 291.5 ПКУ.
Як на мене, то головним недоліком з цього списку є обмеження щодо зайняття деякими видами діяльності. Із всіма іншими пунктами цілком можна змиритися. Десять найманих працівників – це не так вже і мало, так само як і три мільйони дозволеного доходу за календарний рік. А неможливість добровільно зареєструватися платником ПДВ – це, на мою думку, зовсім не критично, оскільки мало хто з підприємців прагне отримати свідоцтво платника податку на додану вартість.
Переваги:
1. Можливість не використовувати реєстратори розрахункових операцій.
2. Можливість сплати єдиного соціального внеску в розмірі мінімального страхового платежу.
Звільнення підприємців на єдиному податку від обов’язку використовувати реєстратори розрахункових операцій – це, мабуть, головна позитивна сторона спрощеної системи оподаткування.
На відміну від підприємців на загальній системі оподаткування, спрощенці можуть сплачувати єдиний соціальний внесок у розмірі мінімального страхового платежу. Однак, слід сказати, що сплачувати ЄСВ вони повинні незалежно від того, ведеться діяльність чи ні, та отримується дохід чи ні.