Форум
Підпунктом «и» п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ) передбачено обов’язкове заповнення рядка «Вид цивільно-правового договору» податкової накладної.
У разі укладання договорів в письмовій формі в податковій накладній за операцією, на яку виписується податкова накладна, проставляються вид цивільно-правового договору згідно з Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року №435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) (наприклад: договір купівлі – продажу, міни, підряду, надання послуг, перевезення тощо), а також дата складання договору та його номер.
Відповідно до ст.207 ЦКУ правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно з ст.9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити:
назву документа (форми);
дату і місце складання;
назву підприємства, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Рахунок – фактура за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа (оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції), а носить лише інформаційний характер.
Тобто, форма рахунку – фактури не містить можливості визначення змісту правочину (купівлі – продажу, надання послуг, перевезення тощо) та не визначає вид договірних зобов’язань.
Отже, за відсутності документа, що фіксує зміст правочину, вважається, що такий правочин вчинено усно. У разі наявності рахунку - фактури або іншого документа, що підтверджує вчинення усного правочину, в графі «Вид цивільно-правового договору» податкової накладної робиться відповідний запис та вказується документ, на підставі якого здійснено операцію, його дата і номер (наприклад: Усний договір купівлі - продажу, рахунок – фактура від _ №).
У разі укладання договорів в письмовій формі в податковій накладній за операцією, на яку виписується податкова накладна, проставляються вид цивільно-правового договору згідно з Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року №435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) (наприклад: договір купівлі – продажу, міни, підряду, надання послуг, перевезення тощо), а також дата складання договору та його номер.
Відповідно до ст.207 ЦКУ правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно з ст.9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити:
назву документа (форми);
дату і місце складання;
назву підприємства, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Рахунок – фактура за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа (оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції), а носить лише інформаційний характер.
Тобто, форма рахунку – фактури не містить можливості визначення змісту правочину (купівлі – продажу, надання послуг, перевезення тощо) та не визначає вид договірних зобов’язань.
Отже, за відсутності документа, що фіксує зміст правочину, вважається, що такий правочин вчинено усно. У разі наявності рахунку - фактури або іншого документа, що підтверджує вчинення усного правочину, в графі «Вид цивільно-правового договору» податкової накладної робиться відповідний запис та вказується документ, на підставі якого здійснено операцію, його дата і номер (наприклад: Усний договір купівлі - продажу, рахунок – фактура від _ №).
