Нагадаємо, що ст. 61 КЗпП дозволяє (за погодженням з профспілкою) запровадження підсумованого обліку робочого часу, при якому тривалість робочого часу за обліковий період не має перевищувати нормальне число робочих годин. Разом з тим, обліковий період установлюється в колективному договорі підприємства і може вимірюватися місяцем, кварталом, півріччям або роком. Щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, встановлена графіком, може коливатися протягом облікового періоду, але загальна сума годин роботи за обліковий період має дорівнювати нормі робочого часу в обліковому періоді.
В багатьох бухгалтерів та кадровиків виникає питання: а якої тривалості може бути зміна у працівника при підсумованому обліку робочого часу? Схоже, що на це питання фахівці Мінпраці відповіли так: "Загального нормативно-правового акта, який би давав право встановлювати тривалість зміни 24 чи 12 годин, на даний час немає". Але при цьому не забули процитувати п. 4 Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу (затверджених наказом Мінпраці N 138 від 19.04.06 р.), який обмежує тривалість робочої зміни дванадцятьма годинами. Але тут хочеться звернути увагу на те, що дані Методрекомендації не проходили державної реєстрації в Мін’юсті. Звідси, згаданий документ носить не більше як рекомендаційний характер.
Наостанок автори листа додають, що режим роботи, тривалість робочого часу (зміни) і часу відпочинку встановлюються роботодавцем у правилах внутрішнього трудового розпорядку або у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, встановлених чинним законодавством та Галузевою угодою.
Тут хочеться продовжити і звернути увагу на ст. 55 КЗпП, за якою тривалість перерви в роботі між змінами має бути не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (включаючи і час перерви на обід).
Хоча проектом Трудового кодексу цю "прогалину" буде заповнено новою нормою, за якою максимальна тривалість щоденної роботи за підсумованим обліком робочого часу не перевищуватиме 12 годин.