Форум
Чи можна повернути переплату з податку на прибуток, що виникла у зв'язку з тим, що за результатами 9 місяців 2012 року був сплачений податок у сумі 15 тис. грн., а за результатами 2012 року був задекларований податок у сумі 10 тис. грн., та чи можна зарахувати таку переплату в рахунок сплати авансових внесків?
Порядок декларування податку на прибуток підприємства встановлений наказом Мінфіну від 28.09.11 р. № 1213.
Так, при заповненні декларації за 2012 рік платник податку у р. 14 відображає податок на прибуток за звітний період у сумі 10 тис. грн., у р. 15 – суму податку на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень (р. 14 декларації за попередній звітний (податковий) період), тобто 15 тис. грн. Значення по р. 16 в цьому випадку становить 5 тис. грн. зі знаком «-».
Таким чином, переплата виникає у картці особового рахунку платника податку за датою граничного терміну сплати зобов'язань за результатами річної декларації – 19 лютого 2013 року.
Згідно з пп. 14.1.115 ПКУ надміру сплачені грошові зобов'язання – це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату. Підпунктом 17.1.10 ПКУ встановлено, що платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
Статтею 43 ПКУ встановлені умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань.
Відповідно до вимог п. 43.4 ПКУ платник податків повинен подати заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій треба зазначити напрям перерахування коштів:
– на поточний рахунок платника податків в установі банку;
– на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;
– повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Контролюючий орган, згідно з п. 43.5 ПКУ, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Наказом ДПАУ, Мінфіну, Держказначейства від 21.12.2010 р. № 974/1597/499 затверджено Порядок взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, в якому наведена форма висновку.
Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів затверджено наказом Держказначейства від 10.12.2002 р. № 226. Даним Порядком встановлена процедура повернення залежно від того, на які бюджетні рахунки були зараховані надміру сплачені кошти.
На сьогодні платників податку дуже хвилює питання про можливість зарахування сум переплат в рахунок авансових внесків з податку на прибуток, які мають бути сплачені згідно з нормами п. 57.1 ПКУ.
Крім того, згідно з п. 2 підр. 4 р. ХХ ПКУ платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до п. 57.1 ПКУ, мають сплачувати у січні – лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
В Узагальнюючій податковій консультації щодо особливостей подання декларацій з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році, затвердженій наказом від 21.12.2012 р. № 1171, на запитання «Чи має право платник податку використовувати надміру сплачені кошти з податку на прибуток у сплату авансових внесків?» ДПАУ відповідає, що при розрахунку узгодженої суми грошових зобов'язань в цілях сплати авансових внесків з податку на прибуток надміру сплачені суми цього податку не враховуються. При цьому надміру сплачені суми податку можуть бути повернуті відповідно до вимог ст. 43 ПКУ.
На нашу думку, ця відповідь зовсім не відповідає нормам ПКУ.
Як відомо, на місцях у січні 2013 р. виникли спори між платниками податку, які на особистих рахунках з різних причин мають переплачені суми з податку на прибуток, та органами податкової служби. Надіслані платниками листи з проханням врахувати суми переплати в рахунок авансових внесків не були прийняті до уваги в якості заяв у довільній формі, як це передбачено п. 43.4 ПКУ.
Але ж згідно з пп. 14.1.156 ПКУ податкове зобов'язання – це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством. Та відповідно до п. 87.1 ПКУ сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Що стосується штрафування за нормами п. 126.1 ПКУ у встановленому розмірі погашеної суми податкового боргу за несплату та несвоєчасну сплату авансових внесків у січні та лютому 2013 року, то оскільки такі платежі не були задекларовані платниками податку (на відміну від визначення авансових внесків за результатами декларації з податку на прибуток за 2012 рік, див. зміни до декларації, внесені наказом Мінфіну від 05.12.2012 р. № 1281), то немає підстав вважати несплачені суми податковим боргом. Тому що пп. 14.1.175 ПКУ встановлено, що податковий борг це – сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. А узгодженим податковим зобов'язанням завжди вважалася самостійно задекларована платником податку сума чи донарахована сума податку за результатами перевірки.
Щодо пені, то Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженою наказом ДПАУ від 17.12.2010 р. № 953, також надається визначення податкового боргу – це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Ольга Буркун
аудитор
Аудиторська фірма «Курсор-Аудит»
Порядок декларування податку на прибуток підприємства встановлений наказом Мінфіну від 28.09.11 р. № 1213.
Так, при заповненні декларації за 2012 рік платник податку у р. 14 відображає податок на прибуток за звітний період у сумі 10 тис. грн., у р. 15 – суму податку на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень (р. 14 декларації за попередній звітний (податковий) період), тобто 15 тис. грн. Значення по р. 16 в цьому випадку становить 5 тис. грн. зі знаком «-».
Таким чином, переплата виникає у картці особового рахунку платника податку за датою граничного терміну сплати зобов'язань за результатами річної декларації – 19 лютого 2013 року.
Згідно з пп. 14.1.115 ПКУ надміру сплачені грошові зобов'язання – це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату. Підпунктом 17.1.10 ПКУ встановлено, що платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
Статтею 43 ПКУ встановлені умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань.
Відповідно до вимог п. 43.4 ПКУ платник податків повинен подати заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій треба зазначити напрям перерахування коштів:
– на поточний рахунок платника податків в установі банку;
– на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;
– повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Контролюючий орган, згідно з п. 43.5 ПКУ, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Наказом ДПАУ, Мінфіну, Держказначейства від 21.12.2010 р. № 974/1597/499 затверджено Порядок взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, в якому наведена форма висновку.
Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів затверджено наказом Держказначейства від 10.12.2002 р. № 226. Даним Порядком встановлена процедура повернення залежно від того, на які бюджетні рахунки були зараховані надміру сплачені кошти.
На сьогодні платників податку дуже хвилює питання про можливість зарахування сум переплат в рахунок авансових внесків з податку на прибуток, які мають бути сплачені згідно з нормами п. 57.1 ПКУ.
Крім того, згідно з п. 2 підр. 4 р. ХХ ПКУ платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до п. 57.1 ПКУ, мають сплачувати у січні – лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
В Узагальнюючій податковій консультації щодо особливостей подання декларацій з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році, затвердженій наказом від 21.12.2012 р. № 1171, на запитання «Чи має право платник податку використовувати надміру сплачені кошти з податку на прибуток у сплату авансових внесків?» ДПАУ відповідає, що при розрахунку узгодженої суми грошових зобов'язань в цілях сплати авансових внесків з податку на прибуток надміру сплачені суми цього податку не враховуються. При цьому надміру сплачені суми податку можуть бути повернуті відповідно до вимог ст. 43 ПКУ.
На нашу думку, ця відповідь зовсім не відповідає нормам ПКУ.
Як відомо, на місцях у січні 2013 р. виникли спори між платниками податку, які на особистих рахунках з різних причин мають переплачені суми з податку на прибуток, та органами податкової служби. Надіслані платниками листи з проханням врахувати суми переплати в рахунок авансових внесків не були прийняті до уваги в якості заяв у довільній формі, як це передбачено п. 43.4 ПКУ.
Але ж згідно з пп. 14.1.156 ПКУ податкове зобов'язання – це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством. Та відповідно до п. 87.1 ПКУ сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Що стосується штрафування за нормами п. 126.1 ПКУ у встановленому розмірі погашеної суми податкового боргу за несплату та несвоєчасну сплату авансових внесків у січні та лютому 2013 року, то оскільки такі платежі не були задекларовані платниками податку (на відміну від визначення авансових внесків за результатами декларації з податку на прибуток за 2012 рік, див. зміни до декларації, внесені наказом Мінфіну від 05.12.2012 р. № 1281), то немає підстав вважати несплачені суми податковим боргом. Тому що пп. 14.1.175 ПКУ встановлено, що податковий борг це – сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. А узгодженим податковим зобов'язанням завжди вважалася самостійно задекларована платником податку сума чи донарахована сума податку за результатами перевірки.
Щодо пені, то Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженою наказом ДПАУ від 17.12.2010 р. № 953, також надається визначення податкового боргу – це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Ольга Буркун
аудитор
Аудиторська фірма «Курсор-Аудит»
