Як зауважують податківці, Податковий кодекс України (далі — ПКУ) у чинній редакції (не враховуючи положення для окремих (специфічних) видів операцій):
визначає, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін;
прирівнює звичайну ціну до ціни договору, а ринкову ціну до ціни передачі (постачання), тобто теж до ціни договору (при відповідності ціни постачання ціні договору), тим самим встановлює зв’язок між договірною, звичайною та ринковою цінами;
встановлює ряд обов’язкових умов відповідності ціни поставки (договірної ціни) ринковій ціні, однією з яких є володіння сторонами достатньою інформацією про ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності — однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівнянних економічних (комерційних) умовах;
передбачає можливість доведення невідповідності рівню ринкових цін звичайної ціни, що відповідає договірній.
Тому при проведенні документальних перевірок виробників товарів/послуг з питання дотримання ними податкового законодавства при визначенні бази оподаткування ПДВ за операціями з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг, здійснених, починаючи з 1 січня 2016 року, рекомендується:
з’ясовувати джерела інформації про ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності — однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівнянних економічних (комерційних) умовах (далі — ринкові ціни);
визначати ринкові ціни, виходячи з даних цих джерел та обов’язково враховуючи ідентичність (спорідненість, порівнянність) змісту досліджуваної операції.
Наприклад, при з’ясуванні ринкових цін на послуги з передачі в найм (оренду) нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) необхідно враховувати: належність будівель та споруд до однакових класифікаційних типів (з урахуванням їх функціонального призначення) згідно з ДК 018-2000: їх площу; місцезнаходження тощо;
встановлювати відповідність ціни постачання виробника ринковим цінам. Вочевидь, рівень ринкової ціни не може бути менше суми, розрахованої додаванням ціни постачання виробника і частини ціни постачання «посередника», виходячи з обсягу сформованого ним схемного податкового кредиту в загальній ціні постачання;
У разі невідповідності цих цін (заниження ціни постачання порівняно з ринковими цінами) — податківці повинні фіксувати в актах документальних перевірок:
факт такої невідповідності, зазначаючи джерела інформації щодо ринкових цін, їх рівень та розрахунок невідповідності;
висновок, що з урахуванням положень п.п. 14.1.71 та 14.1.219 ст. 14 ПКУ ціна постачання не є звичайною ціною, що відповідає ринковій і мала б враховуватися при визначенні бази оподаткування ПДВ;
висновок щодо порушення норм абз. 2 п. 188.1 ст. 188 ПКУ, в результаті чого занижено базу оподаткування ПДВ та, як наслідок, занижено податкові зобов’язання (завищено бюджетне відшкодування, від’ємне значення) з ПДВ.
(лист ДФСУ від 15.08.2016 р. № 27600/7/99-99-14-02-01-17)
визначає, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін;
прирівнює звичайну ціну до ціни договору, а ринкову ціну до ціни передачі (постачання), тобто теж до ціни договору (при відповідності ціни постачання ціні договору), тим самим встановлює зв’язок між договірною, звичайною та ринковою цінами;
встановлює ряд обов’язкових умов відповідності ціни поставки (договірної ціни) ринковій ціні, однією з яких є володіння сторонами достатньою інформацією про ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності — однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівнянних економічних (комерційних) умовах;
передбачає можливість доведення невідповідності рівню ринкових цін звичайної ціни, що відповідає договірній.
Тому при проведенні документальних перевірок виробників товарів/послуг з питання дотримання ними податкового законодавства при визначенні бази оподаткування ПДВ за операціями з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг, здійснених, починаючи з 1 січня 2016 року, рекомендується:
з’ясовувати джерела інформації про ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності — однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівнянних економічних (комерційних) умовах (далі — ринкові ціни);
визначати ринкові ціни, виходячи з даних цих джерел та обов’язково враховуючи ідентичність (спорідненість, порівнянність) змісту досліджуваної операції.
Наприклад, при з’ясуванні ринкових цін на послуги з передачі в найм (оренду) нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) необхідно враховувати: належність будівель та споруд до однакових класифікаційних типів (з урахуванням їх функціонального призначення) згідно з ДК 018-2000: їх площу; місцезнаходження тощо;
встановлювати відповідність ціни постачання виробника ринковим цінам. Вочевидь, рівень ринкової ціни не може бути менше суми, розрахованої додаванням ціни постачання виробника і частини ціни постачання «посередника», виходячи з обсягу сформованого ним схемного податкового кредиту в загальній ціні постачання;
У разі невідповідності цих цін (заниження ціни постачання порівняно з ринковими цінами) — податківці повинні фіксувати в актах документальних перевірок:
факт такої невідповідності, зазначаючи джерела інформації щодо ринкових цін, їх рівень та розрахунок невідповідності;
висновок, що з урахуванням положень п.п. 14.1.71 та 14.1.219 ст. 14 ПКУ ціна постачання не є звичайною ціною, що відповідає ринковій і мала б враховуватися при визначенні бази оподаткування ПДВ;
висновок щодо порушення норм абз. 2 п. 188.1 ст. 188 ПКУ, в результаті чого занижено базу оподаткування ПДВ та, як наслідок, занижено податкові зобов’язання (завищено бюджетне відшкодування, від’ємне значення) з ПДВ.
(лист ДФСУ від 15.08.2016 р. № 27600/7/99-99-14-02-01-17)